Уже кілька років поспіль компанія N-iX та її фахівці підтримують талановиту молодь на її шляху до якісної освіти та втілення великих мрій.
З 2018 року нам вдалось зібрати більш ніж 685,000 гривень, які ми спрямували на розвиток освіти та підтримку молодих талантів. Один із таких напрямків – фінансування підготовчих курсів до ЗНО для тих, хто цього потребує найдужче. Спільними зусиллями N-iXівців та компанії, цього року було оплачено навчання-підготовку до ЗНО в Українському Католицькому Університеті для 13 школярів.
Сьогодні ми знайомимо вас із цими юними та амбітними людьми та віримо, що їхні мрії обов’язково збудуться.
Анастасія
Я народилася 23 вересня 2002 року у Львові та до 14 років проживала з мамою і татом. Так склалося, що моя мама померла, коли мені було 13, а через рік помер і тато.
Протягом останніх 2 років я проживаю у великій родині дитячого будинку сімейного типу, де живу разом з дівчатами та мамою-вихователькою – сестрою Юлією (Фляк Наталією Григорівною).
Навчаюсь в 11 класі та мрію поступити в УКУ, адже вважаю, що саме цей заклад дає виховання та пізнання себе як особистості.
Займаюсь з репетиторами з української мови та літератури, історії України, англійської мови. Я точно знаю, що хочу працювати у соціальній сфері – допомагати сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування, а також сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Я щиро вдячна компанії та працівникам N-iX за їхнє добре серце та допомогу.
Аліса
Мені 17 років, я мешкаю у Львові, але народилась та жила до початку бойових дій у м. Краматорськ на Донеччині. Все своє дитинство я провела саме там – займалась танцями та фортепіано. Проте з початком війни моя родина була вимушена переїхати до Львова, а мій тато пішов добровольцем у батальйон «Донбас». Він був у кількох «гарячих» точках: Дебальцеве, Іловайськ, Попасна. Проте отримав поранення у серпні 2014 року та був перевезений до лікарні ім. Мечникова у Дніпрі.
Зараз я навчаюсь в 11 класі та готуюсь до ЗНО. Планую вступати до вишу у Львові, на журналістику, політологію чи міжнародну інформацію. Я творча людина, люблю дизайн та мистецтво, вивчаю англійську та іспанську мови, а також захоплююсь читанням.
Моїм найбільшим захопленням є участь у молодіжній організації «Пласт», де я зустріла безліч друзів, отримала багато позитивних емоцій та знань. Також тут я виконую спеціальні соціальні та пластові проєкти для здобуття найвищого ступеня – пластунки-вірлиці.
Я дуже вдячна за допомогу у фінансуванні курсів – це дуже допоможе мені у майбутньому!
Богумил
Я народився 20 липня 2004 року в місті Київ. Після розлучення батьків проживав із мамою та молодшим братом та був змушений змінити ліцей у Києві на школу у с. Юрівка. Згодом мама почала хворіти, та її не стало.
З 2017 року ми почали жити із татом та його дружиною та повернулися в ліцей у Києві. Оскільки тато багато працював, хатні справи та піклування про молодшого брата стали моїми обов’язками. Не дивлячись на навантаження вдома, я брав активну участь у шкільному самоврядуванні. Був учасником шкільного хору, акторської трупи, старостою класу 2 роки поспіль, одним з лідерів учнівського самоврядування, займався легкою атлетикою та цирковим мистецтвом, а також брав активну участь у парафіяльній діяльності.
З 2019 року ми з братом переїхали жити до бабусі з дідусем у с. Буртин Хмельницької області, де я продовжував навчання і був обраний президентом школи. Також я отримував призові місця на олімпіадах з англійської мови та захистив роботу МАН з мистецтвознавства, отримавши диплом за друге місце у районному етапі.
Коли два роки тому я вперше дізнався про УКУ, одразу зрозумів, що маю тут вчитися. Рівень навчання в цьому університеті не можна порівняти з будь-яким іншим університетом у нашій країні. А під час мого візиту на підготовчі курси в університет я закохався у нього ще більше.
Анна-Марія
Мені 16 років, народилась у багатодітній сім’ї Львові та вчусь в 11 класі. У 2017-2018 рр. навчалась у комп’ютерній академії ШАГ, а рік тому почала навчатися на курсі аніматора при церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Беру активну участь у шкільному житті та учнівському парламенті. Я – волонтер-аніматор, пройшла тренінг від Української Академії Лідерства, працювала над реалізацію проєкту “Шкільний дворик”, беру активну участь у ГО “Рух християнських сімей” при УГКЦ. Також я учасниця різдвяних вертепних дійств при церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці протягом 10 років.
Я позитивна, дружня і наполеглива, люблю займатись бігом, цікавлюся фотографією та читаю книги для саморозвитку. У майбутньому планую вступати на факультет програмування та лінгвістики.
Денис
Мені 16 років та я щасливий мати здорову маму, розумного тата, сестру-красуню Діану і сильного брата Давида. З молодших класів дуже любив англійську мову і математику. У вільний час захоплююся комп’ютерними іграми, що дуже допомогло мені добре вивчити англійську. Я вчусь у школі, а також вивчаю програмування у Львівській Політехніці, тому навчаюсь 6 днів в тиждень. В майбутньому планую створити свою компанію, яка буде розробляти ігри, адже для мене це неймовірно цікаво.
Катерина
Я народилася 8 липня 2003 року в м. Львів. Мій батько брав участь в антитерористичній операції на сході України, а мати обіймає посаду працівника культури Солонківської ОТГ. Поглиблено вивчаю німецьку та англійську мови, закінчила музичну школу по класу фортепіано, відвідувала курси ораторського мистецтва “Красномовець” у центрі Шептицького. На початку 2020 року разом з однодумцями заснувала молодіжну патріотичну організацію “Чорноброві”, спрямовану на українізацію.
Після закінчення школи мрію поступити в Український Католицький Університет на факультет «Етика-Політика-Економіка» А ще, я захоплююся музикою та кінематографом. Тож у майбутньому мрію реалізувати себе як режисерка.
Квітослава
Я народилася 15 листопада 2003 року у Львові, де і проживаю. Моя мама працює лаборанткою у ЛНАМ на кафедрі менеджменту мистецтва та викладає в іконописній школі «Радруж». Я також маю трьох сестер та брата. А у 2014 році мого тата не стало.
У 2015 році я взяла участь у проєкті “Brave Kids” у Польщі, який значно розширив мій світогляд, а через рік знову потрапила на польсько-український проєкт «Таємниці дитинства».Також я отримала неоціненний досвід в організації Пласт.
При виборі закладу, в якому я буду вчитися, для мене дуже важливим є не лише спеціальність, освітня програма, але і середовище, яке стимулюватиме мене розвиватися, зростати та робити світ кращим. Мені дуже подобаються гуманітарні та мистецькі спеціальності.
Я можу назвати себе відповідальною та чесною людиною. Я амбівертка, тобто охоче перебуваю і в соціумі, і з самою собою. Для мене дуже важливо бути корисною Україні, я б хотіла позитивно впливати на її розвиток. Мені цікава українська мова, культура та історія. І чим більше я дізнаюся про історію України, тим більше зростає моє бажання її розвивати, щоб українці нарешті жили у своїй повноцінній квітучій державі.
Лілія
Я проживаю у Львові та вчусь у 11 класі. Мої тато і мама позбавлені батьківських прав, тому з 2015 року я була під опікою Фляк Наталії Григорівни (сестри Юлії), а з 2018 року ми стали дитячим будинком сімейного типу. У мене ще є старша сестра Олена, яка була разом зі мною під опікою у сестри Юлії.
Я мрію вступити у виш на юридичний факультет. До цього я старанно готуюся – у 2019 році я навчалася в Університеті ім. Івана Франка на факультеті права у правничій школі, яку закінчила з відзнакою. Також я успішно закінчила 2 роки комп’ютерних курсів.
Люблю вчитися, пізнавати нове та відкривати нові таланти. Особливе задоволення я отримую від вивчення історії.
Завдяки моїм спонсорам я можу розвиватися та відвідувати курси підготовки до ЗНО і скласти його якомога краще. Дякую за цю можливість та підтримку!
Ростислав
Я народився у Києві в роді Андрусевичів, який відомий в Україні приблизно з 1651 року – від часу європейських змагань за добросусідські відносини слов’янських митрополій. Мої тато і мама були на заробітках та трудилися на 2-3 роботах, щоб годувати нас з братом Іванком.
Я проходив дошкільні уроки скаутингу та мистецтва у Бориславі та селах Дрогобиччини, Турківщини, Сколівщини. Навчання у Бориславській школі №1 та спортивні секції із дзюдо та футболу допомогли мені закріпити навички ведення господарства та надали можливість подорожувати горами й селами Карпат. Саме тому моя мрія – творчо опрацювати вітчизняну психологію, педагогіку, лінгвістику, синтезуючи напрацювання наших мовних факультетів у царині санскриту, арабістики, слов’яністики та інших індоєвропейських груп мов. У мистецькому напрямку я озвучую театральні вистави та цікавлюся грою на гітарі, дримбі та інших народних інструментах.
Христина
Я відвідую підготовчі курси з англійської мови до ЗНО цього року. На курсах в УКУ я здобуваю якісні знання, а знижка на весь період навчання – це величезна допомога, враховуючи матеріальний стан моєї невеликої сім’ї.
На мою думку, освіта має бути першочерговою ціллю кожної людини. Адже від цього залежить майбутнє її та її сім’ї, а також загальна компетентність нації у певних галузях науки.
Усі, хто знайомий зі мною, вважають, що я достатньо наполеглива та цілеспрямована, коли йду до своєї мети. Можливо, через важке дитинство та смерть батька я занадто швидко подорослішала. Я звикла до фізичної та розумової праці, – часто допомагала бабусі поратись на городі, завжди вчилась на відмінно, аби матуся могла гордитись мною. Більше ніж два роки я страждаю від бронхіальної астми, але відповідально ставлюсь до всіх рекомендацій алерголога і пишаюсь, що ні разу не пропустила прийому таблеток чи інгаляцій.
Якщо я берусь за справу, то доводжу її до кінця за будь-яких обставин. Я читаю книжки та самореалізовуюсь. Мені не імпонують люди, які ні до чого не прагнуть. Кожен має жити заради якоїсь мети і втілювати її в життя.
Найважливішим для мене є вступ до університету та кар’єра, моє здоров’я та рідних людей, подорожі та отримання яскравих емоцій від кожного моменту.
Маркіян
Мені 16 років, я живу у Львові з татом, мамою та двома сестрами і братом. Змалечку я активно займався спортом. У складі команди СОК «Євроспорт» був багаторазовим призером чемпіонату України. Під час одного з чемпіонатів України травмував праву руку, тому тепер я у «любительському спорті», кількість тренувань зменшилася з шести до чотирьох на тиждень, готуюся до міжконтинентального запливу Bosphorus Cross Continental Swimming Race 2021.
Я був наймолодшим слухачем у Goethe-institut, одержав рівень С1 з високою оцінкою німецької та англійської мов, неодноразово вигравав олімпіади з німецької мови та інформатики, а також закінчив комп’ютерну школу. У 13 років зацікавився кібербезпекою, а з 16 років почав працювати Junior Security Engineer.
Зараз я поєдную навчання у ліцеї та роботу: 5 днів на тиждень працюю інженером з кібербезпеки, а у вихідні – офіціантом у ресторані. Через такий графік залишається час на навчання лише ввечері або вночі, але я стараюся не зупиняти свій розвиток, хоч часу таки бракує.
Оскільки моя сім’я багатодітна, батько після операції, а мама захворіла, грошей не вистачає. Хочу допомогти батькам, аби мої молодші брат та сестра могли одержати освіту, також мушу оплатити собі підготовку до ЗНО, спортивну секцію, курси, їжу.
Хочу висловити повагу та надзвичайну вдячність компанії N-iX за те, що долучившись до оплати, надали мені можливість якісно підготуватися до ЗНО з української мови. Це для мене і моєї родини дуже потрібна допомога.
#N_iX_impact
Ukraine